Кормильчич Владислав (? — після 1214). Могутній галицький боярин, голова ворожої Данилові й Василькові Романовичам боярської партії. Прізвисько вказує нате, що він був сином княжого «кормильца» (пестуна), ймовірно, галицького князя Володимира Ярославича. 1211 р. чернігівські Ольговичі, сини Ігоря Святославича, що вокняжилися в Галицькій землі, влаштували різню місцевих бояр, прагнучи позбутися їхнього диктату. Разом з іншими верховодами боярства Володислав утік до Угорщини, але влітку повернувся й повісив у Галичі трьох братів Ігоревичів. Вигнавши з міста малолітнього Данила, Володислав восени 1213 р. вокняжився у Галичі. Це був єдиний випадок в історії домонгольської Русі, коли боярин, не член родини Рюриковичів, посів князівське місце. Ось якої сили набуло галицьке боярство! 1214 р. угорський король Андрій послав на Галич військо. За його наказом Володислава схопили й кинули до в'язниці. Там він невдовзі помер. У Галичі король посадив «князем» малолітнього сина Коломана.